Після закінчення І курсу мені випала нагода пройти літню практику в Німеччині (федеральна земля Nordrhein-Westfalen). У зв’язку з цим я хотів би дати риторичне інтерв’ю для студентів нашого університету, які теж мають бажання пройти практику в Німеччині. Отже, розпочнемо!
1. По якій програмі ти проходив практику?
Це була програма сільськогосподарської практики в Німеччині для аграрних ВУЗів України за підтримки Німецької селянської спілки (Deutscher Bauernverband). Загальні відомості про практику коротко можна прочитати тут: http://depositfiles.com/files/aeohorva2<;/span> , завантаживши pdf-документ.
2. Які вимоги до майбутнього практиканта?
Офіційні вимоги до майбутніх практикантів наступні:
- бути студентом с/г ВУЗу, починаючи з ІІ курсу (мати 18 років);
- володіти німецькою мовою;
- висока професійна мотивація і хороші знання вітчизняного аграрного сектору;
- широкий практичний досвід в с/г;
- водійське посвідчення для автомобіля і на трактор.
Але мушу вас запевнити, що не варто лякатися цих вимог і не йти на співбесіду. Особисто я до практики не був студентом ІІ курсу, не мав широкого практичного досвіду в с/г . Водійських прав теж не маю.
3. То зачекай, а як ти тоді пройшов співбесіду?
Напевне ви подумали, що я підкупив осіб, які проводили співбесіду. Мушу вас розчарувати – вони непідкупні! Співбесіду проводить пані Баух з Німеччини, а як ви знаєте, корупція на такому рівні в цій країні відсутня.
Так, я не був студентом ІІ курсу, але 18 років мені вже було, оскільки я випускник технікуму. Але не с/г технікуму, а технологічного технікуму харчової промисловості, тому мої знання вітчизняного аграрного сектору були теж не на найвищому рівні.
Відносно водійських прав. Їх відсутність – не біда! На рослинництво без них потрапити неможливо, а от на тваринництво можна.
Гадаю я пройшов співбесіду завдяки достатньому рівні німецької мови, мотивації та логіці.
4. Чому ти обрав саме цю програму?
Перш за все, тому що участь в цій практиці повністю безкоштовна. Все оплачує німецька сторона (DeutscherBauerverbandі ваш майбутній фермер), окрім оформлення закордонного паспорту (особисто я його оформив за 400 грн. в Міжрегіональному центрі видачі закордонних паспортів у Києві за один місяць; до речі, представництво цього центру вже відкрилося і в Харкові).
Також мені сподобалося те, що за умов програми ти живеш в сім’ї фермера, як повноцінний член родини, а не десь в окремому будинку (гуртожитку) для працівників фермерського підприємства.
5. Як розпочиналася практика? Тебе відразу «віддали» фермеру і роби що хочеш, чи була якась підготовка?
Спочатку були два вступних тижні. Перший - в Ідені . Тут проводилися теоретично-практичні курси по тваринництву та з основ рослинництва, аграрної політики і проблем навколишнього середовища (кожен практикант мав змогу провести кастрацію поросят, штучне запліднення свиноматок, подоїти корів з допомогою доїльного апарата та інше. Другий – в Нінбурзі (школа «Дойла»), де проводився теоретично-практичний курс по с/г техніці (кожен практикант мав змогу поїздити на сучасних тракторах, причепити плуг, прицеп, сіялку тощо). Після успішного закінчення курсів були вручені сертифікати.
Також дуже сподобалося те, що в останній день перебування в школі «Дойла» був проведений семінар по «окультурюванню» - знайомству з німцями, їхніми особливостями, що потім дуже допомогло мені інтегруватися в німецьку сім’ю.
6. А де ти жив під час цих курсів?
І в Ідені, і в Нірбурзі всі практиканти були поселені в гуртожитки (по два чоловіки в кімнаті). Але це були просто МЕГАгуртожитки: в кожній кімнаті були свій душ і туалет, телевізор з кабельним телебаченням, безкоштовний wi-fi-доступ до мережі Інтернет; спільна столова, де годували просто відпадно (свого роду шведські столи вранці, в обід та ввечері); спільна кімната відпочинку (більярдні столи, дартс, настільний футбол, великий телевізор для перегляду вечірніх футболів тощо). А в Нірбурзі в гуртожитку взагалі було дуже весело, бо там, окрім нас, жили ще й поляки та німці.
Свинарник в Ідені
Навіть на тракторах з таким обладнанням я катався в школі «Дойла»
7. Які роботи ти виконував, живучи у фермера?
Мене було направлено до фермера, який займається свинарством. Його підприємство налічує близько 120-ти свиноматок і працює за трьохтижневим ритмом. Тобто кожні три тижні народжуються нові поросята. Моїми головними завданнями були: допомога в ранковій та вечірній годівлі свиноматок в свинарниках-маточниках; зточування зубів новонародженим поросятам; купіювання хвостів в новонароджених поросят та нанесення їм вушних марок; чистка свинарників з допомогою установки для подачі води під високим тиском (кьоршер) в спеціальному костюмі; дезінфікація очищеного свинарника; сортування свиней; підготовка свиней до їх транспортування на бойню тощо. Також допомагав по дому та господарству (підстригти газон, зібрати фрукти, помити авто тощо).
На цьому фото видно, як я сточую зуби новонародженому поросяті
8. Скільки ти працював ?
Мій робочий день розпочинався о 7:00 і закінчувався, зазвичай о 18:00. Обід з 12:00 до 13:00. Але робочий день був дуже гнучкий, наприклад, попрацював дві години – пауза година. Дуже багато коротких пауз по 15-20 хв. В суботу працював до обіду, а неділя – вихідний.
9. Чи оплачувався твій труд?
Так, я щомісяця отримував по 250 євро на кишенькові витрати. Але при бажанні можна домовитися з фермером про вищу оплату, запропонувавши свою якісну та плідну працю.
1 Як ти проводив свій вільний час?
В будні дні дивився телевізор, читав книги. На вихідних зустрічався з практикантами, що практикувалися неподалік і ми разом відпочивали: каталися на велосипедах по навколишніх містах та відвідували місцеві кнайпи. Організовувалися і подорожували поїздом по різних великих містах в межах своєї федеральної землі. Наприклад, я відвідав Кьольн, Дортмунд, Дюссельдорф. Також на одних із вихідних ми, майже всі практиканти, організувалися і з’їздили до Парижу – це були просто незабутні враження. Також відвідували різні фести.
Я в Парижі на мосту Олександра ІІІ
1 Які були умови проживання та яким було до тебе ставлення в сім’ї?
В мене була своя власна кімната з майже усіма зручностями: комфортабельне ліжко, телевізор, шафа-купе, холодильник, письмовий та журнальний столики, диван і два крісла. Окрема душова. Єдине чого не вистачало – це належного доступу до Інтернету.
Ставилися до мене дуже добре, при виникненні якихось питань намагалися усіляко допомогти. Вже на першому тижні в нас склалися теплі дружні відносини.
Моя кімната
Дружні відносини з шефом
Чи сподобалася тобі практика в Німеччині по цій програмі?
Так, мені дуже сподобалося. Хоча й заробити нормальні гроші по цій практиці неможливо (я привіз додому всього 700 євро), але це реальний шанс безкоштовно побачити і оцінити європейське життя; чомусь навчитися; перейняти німецький досвід, вдосконалити знання німецької; побачити нові технології та напрацювати матеріал для майбутнього дипломного проекту.
Звісно описувати всі подробиці та нюанси моєї практики в письмовому вигляді дуже довго. Тому, якщо вас зацікавила ця практика – можете до мене зателефонувати за номером 0994936985 або пишіть в контакті (мій айді: id17640119 (також в контакті можна переглянути безліч моїх фото з Німеччини).
Із задоволенням поділюся всіма подробицями та деталями практики.